Віртуальна виставка команди 9 BiblioСфера (Атмосфера)
в межах інтернет-семінару
"ЕкоДень в бібліотеці"
квітень 2020
Орнітотерапія
Вид терапії, що полягає у лікуванні різних захворювань або
розладів людини співом птахів.
Своїм співом птах творить гармонію душі, психіки, що допомагає в окремих випадках людині вилікуватися від різноманітних розладів. Звуки через вухо потрапляють у так звану слухову зону кори головного мозку і збуджують її. Від неї приходить у збудження решта кора головного мозку. Оскільки вся робота організму так чи інакше регулюється мозком, то зміни, що відбуваються в мозку, впливають абсолютно на всі фізіологічні процеси. Навіть проста звукова вібрація може впливати на роботу будь-якого органу, аж до клітини. Але музичні звуки — це, по суті, насамперед зафіксована і стійка гармонія. Навіть для здорових людей корисна орнітотерапія, вона допомагає зняти стрес і зарядити позитивними емоціями. Слухати пташиний спів корисно для здоров'я. Фахівці з орнітотерапіі підбирають звуки різних птахів у залежності від недуги пацієнта.
Вчені встановили, що лікування птахами дає хороший результат для нормалізації роботи нервової системи і серця. Оскільки кожен птах видає різні частоти, то і кожен птах може лікувати лише певні проблеми зі здоров'ям:
Солове́йко (Luscinia), також неофіційно солове́й — рід дрібних птахів родини мухоловкових ряду Горобцеподібних.
Представники роду належать до дрібних птахів із типовим для горобцеподібних виглядом. Довжина в середньому складає 144—170 мм, вага — 13,4-26 г. Переважає однотонне, сіро-буре забарвлення, однак деякі види як? наприклад, синьошийка, мають яскраво забарвлені ділянки оперення. Соловейко — один з українських народних символів.
Його пісні бадьорять і кличуть до активної діяльності. Корисно слухати при депресії.
Кропи́в'янка, або сла́вка (Sylvia) — рід птахів родини кропив'янкових (Sylviidae).
Невелика співоча пташка, що має бурувате забарвлення і гніздиться звичайно на землі.
Кропив'янки є одним з найбільших за видовим складом родів своєї родини, до них відносять близько 26 видів. У фауні України нараховують 9 видів. Кропив'янки живуть в лісах і густих чагарниках, проте деякі види приживаються і в садах. Їх спів часто гучний і специфічний, по ньому їх можна легко відрізнити від інших птахів. Кропив'янки забарвлені в сіро-коричневий колір і уміють вправно пересуватися в хащах.
Життєрадісний «виконавець», здатний своїми піснями зняти головний біль і налагодити роботу внутрішніх органів.
Жа́йворонок (Alauda) — рід горобцеподібних птахів родини Жайворонкових.
Розміром трохи більший за горобця. Рід складається з чотирьох видів, поширених в Європі, Азії, гірських районах Північної Африки та островах Кабо-Верде.
Репертуар звукових сигналів дуже різноманітний, основу його складають трелевие звуки. Найбільш часто чути коротка позивка "чррі" ("тррі"), яка служить для підтримки контакту з іншими особинами в польоті.
Пташине соло з рівними ритмами утихомирює серцебиття і аритмію — допомагають пісні жайворонків, зябликів і вівсянок, співочих дроздів і канарок. Мелодійні трелі жайворонка створюють радість і спокій у душі.
Дрізд чорний (Turdus merula) — вид птахів роду дроздів (Turdus) родини дроздових (Turdidae). Поширений майже по всій території Європи, інтродукований в Новій Зеландії та Австралії. В Україні — гніздовий, перелітний, зимуючий вид.
Чорний дрізд — птах, розміром удвічі менший за галку, але удвічі більше горобця. Маса тіла 80-110 г, довжина тіла близько 25 см. Дорослий самець цілком чорний; дзьоб і навколоочне кільце жовті або жовтогарячі; ноги темно-бурі. Пісня дуже гучна і красива, складається з чітких і різноманітних флейтових свистів, звучить дуже неквапливо, флегматично, не має певної тривалості. На відміну від співочого, чорний дрізд не повторює "слова".
Плавні мелодії чорного дрозда гарні для гіпертоніків.
Щи́глик (Carduelis carduelis) — птах родини в'юркових. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий. Чиж (Spinus spinus) — птах родини в'юркових.
Розміром приблизно з горобця. Довжина тіла близько 12 см, маса тіла — 14—18 г. У дорослого птаха вуздечка, тім'я, потилиця і смуги, які окреслюють щоки ззаду, чорні; лоб, горло і щоки спереду яскраво-червоні; Пісня — дзвінкі мелодійні трелі (понад 20 варіантів).
Пісня жива і красива - швидкий набір різноманітних щебетання і трелей, тріску, серед яких часом можна почути ті ж позивкі, а також гугняве "цііі", "ційее". При співі самець сидить на дереві, на кущі або високому бур'яні. Співають з лютого - березня до серпня, а зрідка - до глибокої осені.
Бадьорі арії щиглика або чижа покращують настрій при неврозах.
Вільша́нка (Erithacus rubecula) — птах родини мухоловкових. Невеликий лісовий птах — гніздиться у вологих листяних і мішаних лісах із густим підліском, парках, садах, зарослих чагарниками.
Невеликий птах, розміром приблизно з горобця. Маса тіла 16-22 г, довжина тіла близько 14 см. Дорослий птах зверху оливково-бурий; лоб, вуздечка, щоки, горло і воло яскраво-руді; позаду ока, вниз через бік шиї і вола проходить сіра смуга; груди і черево білуваті; боки тулуба буруваті;
Самці співають рано-вранці. Увечері співають в сутінках. Пісня дуже мелодійна і є однією з найкрасивіших пташиних пісень, виконується в швидкому темпі, частіше в сутінках.
Переливчасті свисти вільшанки починаються з характерного скрипу. Своїм оптимістичним звучанням вони лікують головні і серцеві болі і спазми в печінці, шлунку.
Кана́рка (Serinus canaria) — невеликий птах родини в'юркових (Fringillidae) родом з Азорських, Канарських островів та островів Мадейра.
Довжина тіла кімнатної канарки становить 12−14 см. Дикі птахи дещо менші за домашню форму (12—13 см завдовжки) і сильно відрізняються від неї забарвленням.
Домашня канарка легко живе в клітці і співає велику частину року, що сильно збільшує її гідність, як кімнатного птаха. Дика канарка водиться в наш час на Канарських островах, на Мадейрі і островах Зеленого Мису на висоті від рівня моря до близько 1500 м.
Цвірінькання канарок допомагає при стресах, неврозах і аритмії, своїм співом знімають депресію, допомагають при виразці і гастриті, покращують настрій.
Папужка хвилястий (Melopsittacus undulatus) — вид підродини папужних (Psittacidae), єдиний представник роду Хвилястий папужка.
Довжина тіла 17—19,8 см, крил — 9,3— 9,4 см, хвоста — 8—10 см; вага 40—45 г. Завдяки хвосту здається набагато більшим. Основне забарвлення оперення захисного трав'янисто-зеленого кольору. Передня частина голови і горло жовті. На щоках по витягнутій фіолетовій плямі, які покривають одне з двох-трьох розташованих з кожного боку горла чорних плямочок.
Хвилястий папужка мешкає майже у всіх районах Австралії. Основні масові місця гніздування виявлені в південно-східних і південно-західних областях країни.
Хвилясті папужки своїм воркуванням зменшують болі серця.
Сторінка створена за допомогою інтерент-ресурсу Вікіпедія
